повиводити

Повиво́дити, -джу, -диш

гл.

1) Вывести (многихъ).

2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.

Значення в інших словниках

1. повиводити — повиво́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Вивести звідки-небудь кудись усіх чи багатьох. Повиводити на орбіту. Повиводити в люди. 2》 Наплодити потомство у великій кількості (про всіх чи багатьох – птахів, тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиводити — Повиво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; повиво́дь, -во́дьмо, -во́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (М. Стельмах). 2. Наплодити потомство у великій кількості (про всіх або багатьох – птахів, тварин).  Словник української мови у 20 томах
5. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (Стельмах, І, 1962, 396). ∆ Повиво́дити на орбі́ту (орбі́ти) — те саме, що Ви́вести на орбі́ту (багато літальних апаратів) ( див. виво́дити¹).  Словник української мови в 11 томах