1. Словник української мови Грінченка

повиводити

Повиво́дити, -джу, -диш

гл.

1) Вывести (многихъ).

2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиводити — повиво́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Вивести звідки-небудь кудись усіх чи багатьох. Повиводити на орбіту. Повиводити в люди. 2》 Наплодити потомство у великій кількості (про всіх чи багатьох – птахів, тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиводити — Повиво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; повиво́дь, -во́дьмо, -во́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (М. Стельмах). 2. Наплодити потомство у великій кількості (про всіх або багатьох – птахів, тварин). Словник української мови у 20 томах
  5. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (Стельмах, І, 1962, 396). ∆ Повиво́дити на орбі́ту (орбі́ти) — те саме, що Ви́вести на орбі́ту (багато літальних апаратів) ( див. виво́дити¹). Словник української мови в 11 томах