повитий
пови́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повити I.
|| повито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипови́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повити I.
|| повито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови