Великий тлумачний словник сучасної мови

повитий

пови́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повити I.

|| повито, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повитий — пови́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. повитий — див. загорнений  Словник синонімів Вусика
  3. повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Шевч.  Словник української мови в 11 томах