повним-повнісінько —
ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до по́вний-повні́сінький. Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
повним-повнісінько —
ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до по́вний-повні́сінький. Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (Скл., Святослав, 1959, 458).
Словник української мови в 11 томах