повним-повнісінько
ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм.
Присл. до по́вний-повні́сінький.
Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм.
Присл. до по́вний-повні́сінький.
Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)