повно
по́вно
1》 Присл. до повний 1-3).
|| На всю силу.
|| у знач. присудк. сл.
2》 Багато кого-, чого-небудь; прот. мало.
|| Ущерть, більше ніж досить.
|| у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипо́вно
1》 Присл. до повний 1-3).
|| На всю силу.
|| у знач. присудк. сл.
2》 Багато кого-, чого-небудь; прот. мало.
|| Ущерть, більше ніж досить.
|| у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови