1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повно

по́вно

1》 Присл. до повний 1-3).

|| На всю силу.

|| у знач. присудк. сл.

2》 Багато кого-, чого-небудь; прот. мало.

|| Ущерть, більше ніж досить.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повно — по́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. повно — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. повно — ПО́ВНО. 1. Присл. до по́вний 1–3. Ось уже ложка почала й дна казанка досягати, гарчить по ньому, наміряючись повніше набратись (Панас Мирний); Щодо повноти, то, далебі, перекладаючи англійські сонети чи октави... Словник української мови у 20 томах
  4. повно — аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..). не по́вно ро́зуму (ума́) у кого. Фразеологічний словник української мови
  5. повно — БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., ДОСТОЛИ́ХА підсил. розм., рідше, ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. повно — ПО́ВНО. 1. Присл. до по́вний 1-3. Ось уже ложка почала й дна казанка досягати, гарчить по ньому, наміряючись повніше набратись (Мирний, IV, 1955, 320); Щодо повноти, то, далебі, перекладаючи англійські сонети чи октави... Словник української мови в 11 томах