повноголосний

повноголо́сний

-а, -е, лінгв.

Який являє собою, містить повноголосся.

Значення в інших словниках

1. повноголосний — повноголо́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повноголосний — ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв. Який являє собою, містить у собі повноголосся. Наприклад, у післямові диякона Григорія, який переписував Євангеліє для посадника Остромира, відчувається сильний вплив старослов'янської мови в орфографії, дещо в морфології ..  Словник української мови у 20 томах
3. повноголосний — ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв. Який являє собою, містить у собі повноголосся.  Словник української мови в 11 томах