повноголосний

ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв.

Який являє собою, містить у собі повноголосся.

Наприклад, у післямові диякона Григорія, який переписував Євангеліє для посадника Остромира, відчувається сильний вплив старослов'янської мови в орфографії, дещо в морфології .. повноголосні форми володимира, новђгородђ (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. повноголосний — повноголо́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повноголосний — -а, -е, лінгв. Який являє собою, містить повноголосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повноголосний — ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв. Який являє собою, містить у собі повноголосся.  Словник української мови в 11 томах