повноголосий
ПОВНОГОЛО́СИЙ, а, е.
Те саме, що повнозву́чний.
Якийсь час Хаєцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ПОВНОГОЛО́СИЙ, а, е.
Те саме, що повнозву́чний.
Якийсь час Хаєцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)