повнісінький

повні́сінький

-а, -е, розм.

Заповнений ущерть; дуже повний.

|| У сполуч. з деякими ім. уживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін.

Значення в інших словниках

1. повнісінький — повні́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. повнісінький — див. повний  Словник синонімів Вусика
3. повнісінький — Повні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повнісінький — ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Цікавим оком зирнув Максим на потік .. Береги вже повнісінькі (І. Франко); Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. повнісінький — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!...  Словник синонімів української мови
6. повнісінький — ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Хазяїн взяв [торбину] Повнісіньку червінцями й напхав (Гл., Вибр., 1957, 85); Цікавим оком зирнув Максим на потік.. Береги вже повнісінькі (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. повнісінький — Повнісінький, -а, -е Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.  Словник української мови Грінченка