повніти
повні́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися.
2》 Бути наповненим чим-небудь.
|| перен., рідко. Бути цілком захопленим ким-, чим-небудь.
3》 Ставати повним (у 7 знач.); в міру товстіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови