повніти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. 2》 Бути наповненим чим-небудь. || перен., рідко. Бути цілком захопленим ким-, чим-небудь. 3》 Ставати повним (у 7 знач.); в міру товстіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повніти —
ПОВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. Вода струмочками збігає в річку, а та все повніє і повніє (О. Десняк); * Образно. Спам'ятався, – а ти щезла... Розум холодіє, Лиш нещасна моя думка Росте та повніє (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
повніти —
ПОВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. Вода струмочками збігає в річку, а та все повніє і повніє (Десняк, II, 1955, 311); *Образно. Спам’ятався, — а ти щезла… Розум холодіє, Лиш нещасна моя думка Росте та повніє (Рудан.
Словник української мови в 11 томах