Великий тлумачний словник сучасної мови

повозка

пово́зка

-и, ж.

Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь-який колісний перевізний засіб простої будови.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повозка — пово́зка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. повозка — Віз, візок, див. карета, теліга, тачанка, тарантас, ляндо, фіра  Словник чужослів Павло Штепа
  3. повозка — ПОВО́ЗКА, и, ж. Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь-який колісний перевізний засіб простої будови. Повозка покотилася не битим шляхом, а травою (Панас Мирний); Краньцовська пояснила, що навмисне взяла криту повозку, бо одно...  Словник української мови у 20 томах
  4. повозка — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал.  Словник синонімів української мови
  5. повозка — ПОВО́ЗКА, и, ж. Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь-який колісний перевізний засіб простої будови. Повозка покотилася не битим шляхом, а травою (Мирний, IV, 1955, 323); Краньцовська пояснила, що навмисне взяла криту повозку...  Словник української мови в 11 томах