повозка
ПОВО́ЗКА, и, ж. Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь-який колісний перевізний засіб простої будови.
Повозка покотилася не битим шляхом, а травою (Мирний, IV, 1955, 323);
Краньцовська пояснила, що навмисне взяла криту повозку, бо одно, що надворі спека й порохи, а друге, що чоловік її може бути п’яний (Март., Тв., 1954, 256);
Чотириколісна повозка з юртою.
Словник української мови (СУМ-11)