повужчати

пову́жчати

-ає.

Док. до вужчати.

Значення в інших словниках

1. повужчати — пову́жчати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повужчати — ПОВУ́ЖЧАТИ, ає. Док. до ву́жчати. Лице наче подовшало, чи внизу повужчало – зразу не запримітиш (Панас Мирний); Ще далі – і плай повужчав, сталася з нього стежка, ледве помітна в травах (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. повужчати — ПОВУ́ЖЧАТИ, ає. Док. до ву́жчати. Лице наче подовшало, чи внизу повужчало — зразу не запримітиш (Мирний, III, 1954, 178); Дорога пішла лісом і ніби повужчала, стала тіснішою (Вітч.  Словник української мови в 11 томах