повівати

повіва́ти

-ає, недок.

1》 Віяти злегка або час від часу (про вітер).

|| Розноситися, ширитися в повітрі.

2》 безос., чим. Обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.).

|| Свідчити про наближення, швидке настання чого-небудь.

|| перен. Віддавати чим-небудь; поширюватися.

3》 рідко. Розвіватися, маяти.

|| чим. Махати чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. повівати — повіва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повівати — (злегка) віяти, подихати, подувати; (- запах) ШИРИТИСЯ, сов. розноситися; (весною) П. дихати; (- прапор) майоріти, маяти; (чим) махати.  Словник синонімів Караванського
3. повівати — Маяти, майнути, вимаювати, вимайнути, замаяти, змайнути, промаювати, промайнути, майоріти, вимайорювати, вимайоріти, повимайорювати, зімайорювати, зімайоріти, позімайоріти, промайорювати, промайоріти, попромайорювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. повівати — Повіва́ти, -віва́ю, -віва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. повівати — ПОВІВА́ТИ, а́є, недок. 1. Віяти злегка або час від часу (про вітер). Заспіваю, – море грає, Вітер повіває, Степ чорніє (Т. Шевченко); У цій просторій палаті .. двері й вікна розчинені, крізь них повіває свіжий вітер з Дніпра (С.  Словник української мови у 20 томах
6. повівати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
7. повівати — ПОВІВА́ТИ, а́є, недок. 1. Віяти злегка або час від часу (про вітер). Заспіваю, — море грає, Вітер повіває, Степ чорніє (Шевч., І, 1963, 73); У цій просторій палаті.. двері й вікна розчинені, крізь них повіває свіжий вітер з Дніпра (Скл.  Словник української мови в 11 томах
8. повівати — Повіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати. Чуб. V. 339.  Словник української мови Грінченка