повіддавати

повіддава́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Повернути назад, віддати все чи багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.).

2》 Передати, вручити кому-небудь усе чи багато чогось.

3》 Дати кому-небудь для користування, у власність усе чи багато чогось; відмовитися від усіх чи багатьох своїх речей, належного майна і т. ін. на чиюсь користь.

4》 Дати все чи багато чого-небудь кудись, кому-небудь із певною метою. Повіддавати взуття в ремонт.

|| Відправити всіх чи багатьох куди-небудь із певною метою (в науку, найми, військо і т. ін.).

5》 за кого і без додатка. Видати заміж усіх чи багатьох.

Значення в інших словниках

1. повіддавати — повіддава́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повіддавати — Повіддава́ти, -ддаю́, -ддає́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. повіддавати — ПОВІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., кого, що. 1. Повернути назад, віддати все або багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.). – Порозпускайте нас, – репетувала на весь майдан, – повіддавайте нам наших коней та хомути! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. повіддавати — ПОВІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Повернути назад, віддати все або багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.). 2. Передати, вручити кому-небудь усе або багато чогось.  Словник української мови в 11 томах
5. повіддавати — Повіддавати, -даю, -єш гл. Отдать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка