повік
пові́к
присл.
Завжди, постійно, вічно.
|| Назавжди, на весь час.
|| До кінця віку людського, впродовж усього життя.
|| при дієсл. із запереч. не. Ніколи.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипові́к
присл.
Завжди, постійно, вічно.
|| Назавжди, на весь час.
|| До кінця віку людського, впродовж усього життя.
|| при дієсл. із запереч. не. Ніколи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови