Великий тлумачний словник сучасної мови

поголосити

поголоси́ти

-лошу, -лосиш, док.

Голосити якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поголосити — поголоси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поголосити — ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. поголосити — ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (Коцюб., II, 1955, 49).  Словник української мови в 11 томах
  4. поголосити — Поголоси́ти, -шу́, -сиш гл. Поплакать.  Словник української мови Грінченка