Значення в інших словниках
-
поголосити —
поголоси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
поголосити —
ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
поголосити —
ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (Коцюб., II, 1955, 49).
Словник української мови в 11 томах
-
поголосити —
Поголоси́ти, -шу́, -сиш гл. Поплакать.
Словник української мови Грінченка