поголосити

ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час.

Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (Коцюб., II, 1955, 49).

Значення в інших словниках

1. поголосити — поголоси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поголосити — -лошу, -лосиш, док. Голосити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поголосити — ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. поголосити — Поголоси́ти, -шу́, -сиш гл. Поплакать.  Словник української мови Грінченка