погорджений
пого́рджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до погордити.
|| погорджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипого́рджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до погордити.
|| погорджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови