Великий тлумачний словник сучасної мови

погустіти

погусті́ти

-іє.

Док. до густіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. погустіти — погусті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. погустіти — ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти. Мар'яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. погустіти — ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти. Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302).  Словник української мови в 11 томах
  4. погустіти — Погустіти, -тію, -єш гл. Сгуститься.  Словник української мови Грінченка