погустіти
ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти.
Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти.
Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302).
Словник української мови (СУМ-11)