погустіти

ПОГУСТІ́ТИ, і́є.

Док. до густі́ти.

Мар'яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. погустіти — погусті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погустіти — -іє. Док. до густіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погустіти — ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти. Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302).  Словник української мови в 11 томах
4. погустіти — Погустіти, -тію, -єш гл. Сгуститься.  Словник української мови Грінченка