подачка

пода́чка

-и, ж.

1》 Їжа, кинута собаці або іншій тварині.

2》 перен. Те, що дають, жертвують кому-небудь із жалю або з ласки, з милості; пожертвування.

Значення в інших словниках

1. подачка — пода́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. подачка — ПОДА́ЧКА, и, ж. перен., перев. зневажл. Те невелике, мізерне, що дають, жертвують кому-небудь з жалю або з ласки, з милості. Охороною феодальних привілеїв і подачками царський уряд перетворював місцевих феодалів на своїх вірних слуг (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. подачка — Платня  Словник застарілих та маловживаних слів
4. подачка — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст.  Словник синонімів української мови
5. подачка — ПОДА́ЧКА, и, ж. 1. Їжа, кинута собаці або іншій тварині. Собака на льоту вхопив подачку. 2. перен. Те, що дають, жертвують кому-небудь з жалю або з ласки, з милості; пожертвування.  Словник української мови в 11 томах