подибуляти

подибуля́ти

-яю, -яєш, розм.

Док. до дибуляти.

Значення в інших словниках

1. подибуляти — подибуля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (Стельмах, Правда.., 1961, 22).  Словник української мови в 11 томах