подибуляти
подибуля́ти
-яю, -яєш, розм.
Док. до дибуляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подибуляти — подибуля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (Стельмах, Правда.., 1961, 22). Словник української мови в 11 томах