подибуляти
ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм.
Док. до дибуля́ти.
Марко обережно подибуляв до птахів (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подибуляти — подибуля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подибуляти — -яю, -яєш, розм. Док. до дибуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (Стельмах, Правда.., 1961, 22). Словник української мови в 11 томах