1. Словник української мови в 11 томах

подибуляти

ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти.

Марко обережно подибуляв до птахів (Стельмах, Правда.., 1961, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подибуляти — подибуля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подибуляти — -яю, -яєш, розм. Док. до дибуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах