подибуляти

подибуля́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подибуляти — -яю, -яєш, розм. Док. до дибуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. подибуляти — ПОДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, розм. Док. до дибуля́ти. Марко обережно подибуляв до птахів (Стельмах, Правда.., 1961, 22). Словник української мови в 11 томах