подив

по́див

-у, ч.

1》 Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін.

|| Надзвичайне здивування від когось, чогось, захоплення ким-, чим-небудь.

|| Нерозуміння кого-, чого-небудь, сумнів, збентеженість з якогось приводу.

2》 рідко. Огляд.

Значення в інших словниках

1. подив — (захоплене сприймання чогось) здивування, дивування.  Словник синонімів Полюги
2. подив — по́див іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. подив — Здивовання, здивування, зачудовання, зачудування, фр. диво; Р. огляд.  Словник синонімів Караванського
4. подив — Дивування, зачудовання, зачудування, здивовання, здивування, почудування, чудування  Словник синонімів Вусика
5. подив — По́див, -ву, -ву, -вом; -диви, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти ..  Словник української мови у 20 томах
7. подив — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал.  Словник синонімів української мови
8. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти..  Словник української мови в 11 томах
9. подив — Подив, -ву м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.  Словник української мови Грінченка