подивитися

подиви́тися

-дивлюся, -дивишся; мн. подивляться; док.

1》 неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути.

|| тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі.

|| Зупинитися на кому-, чому-небудь, розкритися (про очі).

|| Підглянути, заглянути туди, де є щось цікаве, приховане і т. ін.

|| Заглянути всередину чого-небудь.

|| Шукаючи кого-, що-небудь, оглянути якесь місце, заглянути кудись.

|| Простежити на певній відстані або з певної віддалі за чим-небудь.

2》 неперех. Особисто простежити, самому упевнитися в чому-небудь.

|| Встановити що-небудь, помітити, побачити.

Як (коли) подивлюся [на тебе, тебе, на вас і т. ін.] у знач. вставн. речення — як можна зробити висновок; певно.

3》 неперех., на кого-що і без додатка, перен. Придивитися до кого-, чого-небудь.

|| Вивчити, дослідити що-небудь.

|| Подумати, розміркувати.

|| Переконатися на фактах, упевнитися в чому-небудь, особисто перевірити щось.

|| наказ. сп. подивись, подивіться. Уживається з метою зосередження, загострення чиєїсь уваги на кому-, чому-небудь.

4》 неперех. Звернути увагу на кого-, що-небудь.

|| Перев. із запереч. част. не: а) не виявити зацікавлення ким-, чим-небудь, інтересу до когось, чогось; б) (перен.) не зважити на кого-, що-небудь, не взяти до уваги когось, щось.

5》 неперех., на що і без додатка, перен. Сприйняти щось, поставитися до чого-небудь певним чином.

6》 неперех. і перех. Оглянути, розглянути що-небудь із метою ознайомлення.

|| у що. Поглянути на себе (у дзеркало і т. ін.).

|| Проглянувши, ознайомитися з чим-небудь, із змістом чогось.

|| Побувати на виставі, кінофільмі і т. ін.

|| Оглянути кого-, що-небудь із метою перевірки, встановлення чогось.

|| розм. Пересвідчитися в наявності кого-, чого-небудь.

7》 неперех., тільки 1 ос., перен., розм. Подумати, перевірити, перш ніж зважитися на що-небудь.

8》 неперех., наказ. сп. подивись, подивіться, у знач. виг. Виражає подив, докір, обурення.

9》 неперех. Дивитися на кого-, що-небудь якийсь час.

Значення в інших словниках

1. подивитися — подиви́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подивитися — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. подивитися — Подиви́тися, -влю́ся, -вишся, -вляться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. без прям. дод. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; (по)глянути. Подивився, як шага дав (Номис); – Усюди дзеркала, так і сяє, як море!...  Словник української мови у 20 томах
5. подивитися — подиви́тися: ◊ з ві́нькля подиви́тися → вінкель ◊ як поди́виться, то молоко може ски́снути → молоко  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. подивитися — загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе ..  Фразеологічний словник української мови
7. подивитися — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!...  Словник синонімів української мови
8. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути. Подивився, як шага дав (Номис, 1864, № 3390); — Усюди дзеркала, так і сяє, як море!...  Словник української мови в 11 томах