подивитися

Подиви́тися, -влю́ся, -вишся, -вляться

Значення в інших словниках

1. подивитися — подиви́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подивитися — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. подивитися — -дивлюся, -дивишся; мн. подивляться; док. 1》 неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому-, чому-небудь, розкритися (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. без прям. дод. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; (по)глянути. Подивився, як шага дав (Номис); – Усюди дзеркала, так і сяє, як море!...  Словник української мови у 20 томах
5. подивитися — подиви́тися: ◊ з ві́нькля подиви́тися → вінкель ◊ як поди́виться, то молоко може ски́снути → молоко  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. подивитися — загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе ..  Фразеологічний словник української мови
7. подивитися — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!...  Словник синонімів української мови
8. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути. Подивився, як шага дав (Номис, 1864, № 3390); — Усюди дзеркала, так і сяє, як море!...  Словник української мови в 11 томах