подив

ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал. Христина зупинилася біля вітряка і заніміла від здивування: невтомні крила його були білі й іскристі, мов зліплені з срібла (М. Стельмах); Михайлина від подиву не могла промовити й слова. Перед нею стояв син, але вона не впізнала його (Ю. Збанацький); Відчинивши двері до передпокою, вона рвучко оглянулась, і Валентин Модестович побачив в її очах і здивовання, і деяку розгубленість (Ю. Шовкопляс); Київ приймав церков Софії дивуванням і захопленням (П. Загребельний); Вигук зачудовання вихопився у юрби: модель перелетіла через верхівку дерева (О. Донченко); Ніхто не в силі описати його зачудування, коли побачив скарбницю зовсім порожню (І. Франко); На дивовижу всім дворовим, винесла та течія й панську горничну Катрю з двору на волю! (Панас Мирний); (Килина (оговтавшись від здуміння, ворожо):) Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. подив — (захоплене сприймання чогось) здивування, дивування.  Словник синонімів Полюги
2. подив — по́див іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. подив — Здивовання, здивування, зачудовання, зачудування, фр. диво; Р. огляд.  Словник синонімів Караванського
4. подив — Дивування, зачудовання, зачудування, здивовання, здивування, почудування, чудування  Словник синонімів Вусика
5. подив — -у, ч. 1》 Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. || Надзвичайне здивування від когось, чогось, захоплення ким-, чим-небудь. || Нерозуміння кого-, чого-небудь, сумнів, збентеженість з якогось приводу. 2》 рідко. Огляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. подив — По́див, -ву, -ву, -вом; -диви, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти ..  Словник української мови у 20 томах
8. подив — ПО́ДИВ, у, ч. 1. Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти..  Словник української мови в 11 томах
9. подив — Подив, -ву м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.  Словник української мови Грінченка