подружити
подружи́ти
-дружу, -дружиш, док.
1》 неперех., з ким. Стати друзями з ким-небудь; заприятелювати.
|| також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного.
2》 перех. Зробити друзями кого-небудь із кимсь; здружити, збратати.
3》 перех., розм., рідко. Те саме, що одружити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови