пожалування

пожа́лування

-я, с.

1》 заст. Дія за знач. пожалувати 4).

2》 іст. Приношення, пожертвування на користь кого-, чого-небудь.

|| Подарунок, винагорода за послуги; жалування.

3》 діал. Співчуття, жаль.

Значення в інших словниках

1. пожалування — пожа́лування іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (з наук. літ.). 2. іст.  Словник української мови у 20 томах
3. пожалування — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст.  Словник синонімів української мови
4. пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (Укр. іст. ж., 1, 1960, 114). 2. іст.  Словник української мови в 11 томах