пожалування
пожа́лування
-я, с.
1》 заст. Дія за знач. пожалувати 4).
2》 іст. Приношення, пожертвування на користь кого-, чого-небудь.
|| Подарунок, винагорода за послуги; жалування.
3》 діал. Співчуття, жаль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожалування — пожа́лування іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (з наук. літ.). 2. іст. Словник української мови у 20 томах
- пожалування — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
- пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (Укр. іст. ж., 1, 1960, 114). 2. іст. Словник української мови в 11 томах