пожалування

пожа́лування

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожалування — -я, с. 1》 заст. Дія за знач. пожалувати 4). 2》 іст. Приношення, пожертвування на користь кого-, чого-небудь. || Подарунок, винагорода за послуги; жалування. 3》 діал. Співчуття, жаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (з наук. літ.). 2. іст. Словник української мови у 20 томах
  3. пожалування — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
  4. пожалування — ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. пожа́лувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (Укр. іст. ж., 1, 1960, 114). 2. іст. Словник української мови в 11 томах