1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пожалувати

пожа́лувати

-ую, -уєш, док.

1》 перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь.

|| Приголубити кого-небудь, попестити.

|| Виявити увагу, прихильність до кого-небудь.

2》 перех. Поберегти кого-, що-небудь; пожаліти.

|| Залишити у себе, не побажати витратити (у 1 знач.).

3》 перех. і неперех. Відчути жаль, сум із приводу чого-небудь, пошкодувати, пожаліти за чим-небудь.

|| Відчути жаль, каяття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожалувати — пожа́лувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пожалувати — ПОЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь. – Чуже лихо, як кажуть, людям сміх, похлипаєш раз, люди пожалують, удруге – одвернуться, утретє – стануть сміяться (О. Словник української мови у 20 томах
  3. пожалувати — пожа́лувати відчути жаль, пошкодувати (ст): “Не пожалуєте”, – говорив на всі арґументи режисерів та акторів. І справді. Злічити не можна ситуацій і цілих п'єс, які він часто рятував від скандалу (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. пожалувати — Пожалів вовк кобилу, та лишив лиш хвіст і гриву. Іронія з милосердя лукавого здирці. Пожалів вовк ягня, тай з'їв на снідання. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. пожалувати — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  6. пожалувати — ПОЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь. — Чуже лихо, як кажуть, людям сміх, похлипаєш раз, люди пожалують, удруге — одвернуться, утретє — стануть сміяться (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. пожалувати — Пожалувати, -лую, -єш гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. Словник української мови Грінченка