пожбурений

пожбу́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пожбурити.

|| пожбурено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пожбурений — пожбу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. пред. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. присудк. сл. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Янов., І, 1954, 116).  Словник української мови в 11 томах