пожбурений

ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожбу́рити;

// пожбу́рено, безос. присудк. сл.

Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Янов., І, 1954, 116).

Значення в інших словниках

1. пожбурений — пожбу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пожбурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожбурити. || пожбурено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. пред. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах