Значення в інших словниках
-
пожежище —
поже́жище іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
пожежище —
ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що пожари́ще. – Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (І. Нечуй-Левицький); Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Г. Епік).
Словник української мови у 20 томах
-
пожежище —
ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі).
Словник синонімів української мови
-
пожежище —
ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що пожари́ще. — Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (Н.-Лев., VII, 1966, 279); Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Епік, Тв., 1958, 261).
Словник української мови в 11 томах