пожежище
ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що пожари́ще.
— Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (Н.-Лев., VII, 1966, 279);
Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Епік, Тв., 1958, 261).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що пожари́ще.
— Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (Н.-Лев., VII, 1966, 279);
Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Епік, Тв., 1958, 261).
Словник української мови (СУМ-11)