пожежище
ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко.
Те саме, що пожари́ще.
– Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (І. Нечуй-Левицький);
Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко.
Те саме, що пожари́ще.
– Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (І. Нечуй-Левицький);
Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)