пожежище
ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко.
Те саме, що пожари́ще.
– Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (І. Нечуй-Левицький);
Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Г. Епік).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожежище — поже́жище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- пожежище — -а, с., рідко. Те саме, що пожарище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожежище — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі). Словник синонімів української мови
- пожежище — ПОЖЕ́ЖИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що пожари́ще. — Їду я через те пожежище, а в мене й у душі похололо (Н.-Лев., VII, 1966, 279); Вона [юрба] оточувала велике пожежище (Епік, Тв., 1958, 261). Словник української мови в 11 томах