1. Словник української мови у 20 томах

пожежний

ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е.

1. Прикм. до поже́жа.

Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Ю. Смолич);

// Признач. для повідомлення про пожежу.

Владно вдарив на сполох мідний пожежний дзвін (О. Гончар);

// Признач. для гасіння пожежі.

Пожежні Розсохлися бочки (С. Олійник);

Пожежна команда;

// У якому зберігається знаряддя, признач. для гасіння пожежі.

По широкій улиці і повз пожежний сарай за вигоном .. сунули [люди] натовпом (А. Головко);

// Признач. для спостереження за виникненням пожежі.

– То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами (І. Нечуй-Левицький);

На високій пожежній вежі ходить вартовий з гвинтівкою і пильнує небо (Григорій Тютюнник).

2. Стос. до пожежі.

Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожежний — поже́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пожежний — -а, -е. 1》 Прикм. до пожежа. || Признач. для повідомлення про пожежу. || Признач. для гасіння пожежі. Пожежна команда. Пожежна техніка — техніка, якою запобігають пожежі, обмежують або гасять її. || У якому зберігається знаряддя, признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожежний — у поже́жному (поже́жнім) поря́дку. Дуже швидко, поспішно, терміново. — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  4. пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙ рідше. З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Словник синонімів української мови
  5. пожежний — Поже́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до поже́жа. Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Смолич, II, 1958, 28); // Признач. для повідомлення про пожежу. Словник української мови в 11 томах
  7. пожежний — Поже́жний, -а, -е 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у. Словник української мови Грінченка