пожежний
ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е.
1. Прикм. до поже́жа.
Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Смолич, II, 1958, 28);
// Признач. для повідомлення про пожежу.
Владно вдарив на сполох мідний пожежний дзвін (Гончар, Тронка, 1963, 207);
// Признач. для гасіння пожежі.
Пожежні Розсохлися бочки (С. Ол., Вибр., 1959, 212);
Пожежна команда;
// У якому зберігається знаряддя, признач. для гасіння пожежі.
По широкій улиці і повз пожежний сарай за вигоном.. сунули [люди] натовпом (Головко, II, 1957, 344);
// Признач. для спостереження за виникненням пожежі.
— То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами (Н.-Лев., IV, 1956, 260);
На високій пожежній вежі ходить вартовий з гвинтівкою і пильнує небо (Тют., Вир, 1964, 306).
∆ Поже́жне депо́ див. депо́.
2. Стос. до пожежі.
Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 78).
3. перен. Дуже поспішний, що вимагає негайної дії.
◊ В поже́жному поря́дку — дуже швидко, спішно; наспіх.
— В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (Головко, II, 1957, 562).
Значення в інших словниках
- пожежний — поже́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- пожежний — -а, -е. 1》 Прикм. до пожежа. || Признач. для повідомлення про пожежу. || Признач. для гасіння пожежі. Пожежна команда. Пожежна техніка — техніка, якою запобігають пожежі, обмежують або гасять її. || У якому зберігається знаряддя, признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до поже́жа. Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Ю. Смолич); // Признач. для повідомлення про пожежу. Владно вдарив на сполох мідний пожежний дзвін (О. Гончар); // Признач. Словник української мови у 20 томах
- пожежний — у поже́жному (поже́жнім) поря́дку. Дуже швидко, поспішно, терміново. — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
- пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙ рідше. З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Словник синонімів української мови
- пожежний — Поже́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пожежний — Поже́жний, -а, -е 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у. Словник української мови Грінченка