пожежний

у поже́жному (поже́жнім) поря́дку. Дуже швидко, поспішно, терміново. — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пожежний — поже́жний прикметник Орфографічний словник української мови
пожежний — -а, -е. 1》 Прикм. до пожежа. || Признач. для повідомлення про пожежу. || Признач. для гасіння пожежі. Пожежна команда. Пожежна техніка — техніка, якою запобігають пожежі, обмежують або гасять її. || У якому зберігається знаряддя, признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до поже́жа. Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Ю. Смолич); // Признач. для повідомлення про пожежу. Владно вдарив на сполох мідний пожежний дзвін (О. Гончар); // Признач. Словник української мови у 20 томах
пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙ рідше. З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Словник синонімів української мови
пожежний — Поже́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пожежний — ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до поже́жа. Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Смолич, II, 1958, 28); // Признач. для повідомлення про пожежу. Словник української мови в 11 томах
пожежний — Поже́жний, -а, -е 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у. Словник української мови Грінченка