Великий тлумачний словник сучасної мови

пожиточно

пожи́точно

розм.

Присл. до пожиточний 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пожиточно — пожито́чно прислівник корисно; поживно незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пожиточно — ПОЖИТО́ЧНО, розм. Присл. до пожито́чний 1. – Ну, знаєш, любчику, се цікава історія, і тобі пожиточно буде почути її (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пожиточно — пожиточно 1. корисно, із користю (ст) 2. вкрай необхідно, потрібно (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. пожиточно — Пожи́то́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пожиточно — ПОЖИТО́ЧНО, розм. Присл. до пожито́чний 1. — Ну, знаєш, любчику, се цікава історія, і тобі пожиточно буде почути її (Фр., III, 1950, 243).  Словник української мови в 11 томах
  6. пожиточно — Пожиточно нар. Полезно.  Словник української мови Грінченка